Сьогодні багато європейських університетів, зокрема гуманітарні або бізнес-напрями, приймають абітурієнтів без класичних вступних іспитів.

Наприклад, вступ на бакалаврат з “International Business” в CBS International Business School (Німеччина) чи на “Political Science” у Masaryk University (Чехія) можливий без будь-яких тестів, лише на основі документів та мотиваційного листа. Часто це сприймається як правило для всіх напрямів, однак ситуація більш комплексна.

Якщо йдеться про технічні, інженерні або IT-спеціальності — ситуація інша. Університети прагнуть переконатися, що майбутній студент має базові академічні навички для навчання. Наприклад, при вступі на програму “Electrical Engineering” у RWTH Aachen University або “Software Engineering” в Deggendorf Institute of Technology, на абітурієнтів очікує додаткове онлайн-інтерв’ю або навіть короткий вступний тест.

Подібну практику використовують також John von Neumann University (Угорщина), FH Joanneum (Австрія), Politecnico di Milano (Італія) та інші технічні заклади.

Саме тому все частіше кандидати стикаються не з традиційними «громіздкими» екзаменами на зразок ЗНО чи НМТ, а з короткими співбесідами, які дають змогу приймальній комісії краще зрозуміти рівень підготовки, мотивації та володіння мовою вступника. Це зроблено для того, щоб приймальна комісія могла оцінити рівень мотивації, знання мови, а потім і академічних знань абітурієнта.

Як проходять інтерв’ю та завдання для вступників

Онлайн-інтерв’ю — один з найпоширеніших форматів відбору для іноземних абітурієнтів. Воно зазвичай проходить у Zoom, Google Meet або іншій зручній платформі.

Кандидат отримує лист з датою, посиланням і базовою інформацією про формат розмови. Саме інтерв’ю триває в середньому 20-30 хвилин і складається з двох частин:

Перевірка рівня володіння мовою навчання. Це особливо важливо, якщо абітурієнт не має мовного сертифіката (наприклад, IELTS, TOEFL чи TestDaF). Представник університету може поставити прості питання на зразок: “Чому ви обрали саме цю програму?”, “Який ваш попередній досвід у цій сфері?”, “Що вас мотивує до навчання?”. Такі запитання допомагають зрозуміти, наскільки студент буде здатен ефективно сприймати навчальний матеріал та спілкуватися з викладачами та іншими студентами.

Оцінка академічної готовності. Після короткої розмови інтерв’юер може перейти до технічних чи предметних питань. Наприклад, якщо абітурієнт вступає на програму “Mechanical Engineering”, його можуть попросити пояснити різницю між силою і моментом сили або розв’язати елементарне рівняння. Такі запитання не мають на меті «завалити», а лише перевірити загальний рівень базової підготовки, чи студент «в темі» та чи вміє структуровано формувати свої думки.

Після співбесіди часто кандидатам на технічні напрями надсилають тестове завдання — зазвичай у форматі PDF чи онлайн-форми. Виконання триває від 30 хвилин до 1 години. Часто завдання не передбачає перевірки за жорсткими критеріями, але допомагає приймальній комісії зрозуміти логіку мислення, уважність і базові академічні навички. Це особливо важливо у сфері ІТ, інженерії, математики та природничих наук.

Реальний приклад: тест з математики від John von Neumann University

Один із прикладів такого тесту надає John von Neumann University в Угорщині. Цей заклад використовує завдання для оцінки готовності абітурієнта до вивчення інженерних, автомобільних, програмних та інших технічних спеціальностей.

Завдання з тесту
Як бачите, серед питань є системи рівнянь, графіки функцій, спрощення виразів та оцінювання констант. Це не надскладні завдання, але вони добре демонструють загальний рівень академічної підготовки абітурієнта.

Подібні завдання — стандартна практика у багатьох технічних університетах Європи та світу. Наприклад, аналогічні математичні блоки трапляються у вступних тестах в Czech Technical University in Prague або в Budapest University of Technology and Economics. Здебільшого це завдання на базовий рівень: абітурієнтам не потрібно бути експертами, але важливо продемонструвати логіку, послідовність та володіння базовими поняттями.

Для підготовки нічого особливого вам не знадобиться – варто лише не закидувати шкільну програму. Особливу увагу варто звернути на алгебру, побудову графіків та раціональні вирази — саме ці теми зустрічаються найчастіше.

Як підготуватися до інтерв’ю та тесту: швидкий гайд

Зробимо висновки!

Хоч на перший погляд вступ за кордон здається легшим без додаткових іспитів, варто пам’ятати, що університети зацікавлені у якісному відборі (особливо на безкоштовні програми в державних закладах). Тому знайомство з інтерв’ю та завданнями — важливий крок на шляху до вступу.

Не бійтеся таких інтерв’ю — вони не для того, щоб вас «завалити», а щоб дати вам можливість проявити себе. Чіткі відповіді, базові знання і впевненість у своїй мотивації справляють сильне враження, що ще може стати вам у нагоді під час процесу навчання.

Це також чудова нагода оцінити сам університет — стиль комунікації, відкритість, рівень підтримки студентів. Іноді саме перше інтерв’ю допомагає зрозуміти, що це «ваше місце».

Пам’ятайте, що підготовка — це не лише про знання, а й про організацію: підготуйте себе технічно, психологічно і змістовно.

Стаття була корисною? Тоді діліться нею її знайомим, хто також мріє про навчання за кордоном або збирається поступати!

До речі З деякими із згаданих університетів — Deggendorf Institute of Technology, John von Neumann University та Budapest University of Technology and Economics — ви можете ознайомитися на виставці “Освіта за кордоном”. Презентації вже доступні для перегляду просто зараз — не пропустіть шанс дізнатися більше безпосередньо від представників закладів!

Покрити витрати може допомогти підробіток, стипендії (тільки розберіться з умовами праці та засадами стипендіальних програм заздалегідь).

Станом на 2023 рік, навчаючись в німецьких містах, середній бюджет витрат на місяць становить приблизно 1000 євро – з них більше половини підуть на оренду кімнати, продукти харчування, засоби для здоров’я та гігієни.

Прикладом, навчаючись в баварському місті Пассау, витрати студента виглядатимуть наступним чином:

€ 350 – 450 – оренда житла
€150 – 250 – продукти харчування
€ 50 – 100 – підручники та інші навчальні матеріали та послуги
€ 80 -90 – медична страховка

Ще двічі за семестр університети Німеччини збирають «семестровий збір», у вартість якого входить оплата різних послуг для студентів та проїзний квиток на транспорт – вартість такого збору в середньому становить € 100 на пів року.

Відеопрезентації університетів Європи​ та світу

Не забудьте завітати на наш YouTube-канал @eduabroadfair, де вже зібрані записи презентацій попередніх років. Там ви зможете знайти безліч корисної інформації: від детальних інструкцій про процес вступу до натхненних історій успіху студентів. Нехай ваш шлях до омріяного навчального закладу буде впевненим і захопливим!

Переглянути презентації

Десятки презентацій із відповідями на питання абітурієнтів вже на YouTube!

Не тримай питання в голові – пишіть в чат-бот і звільняйте місце для нових ідей!

Є ідея чи питання? Наш E-Mail вже чекає на Ваше повідомлення!

Німеччина має чотириступеневу систему освіти: початкова, двоступенева середня освіта та вища освіта. В школу діти йдуть в 6 років, а закінчують – в 17-19.

Головна системна відмінність – кожна адміністративна одиниця країни (земля) має право встановлювати власні програми, регулювати тривалість навчання та канікул, а також мати різні правила прийому та процесу навчання (це стосується не тільки університетів, але й закладів дошкільної та середньої освіти).

Початкова освіта (Grundschule) призначена для дітей 6-12 років, тобто з 1 по 4/6 клас. В залежності від успішності дитини, батьки та вчителі спільно вирішують наступну середню школу. Система оцінювання: 6-бальна, 6 – найнижчий бал, 1 – найвищий.

Середня освіта (Основна школа/ Технічно-профільована/ Гімназія/ Професійна) призначена для учнів з 5 по 13 класи (середня освіта І – до 10 класу, середня освіта ІІ – 11-12/13 клас).

Основна школа (Hauptschule) призначена для більш слабких по успішності – по 5 роках навчання випускник може відразу йти працювати, або вчитися далі в системі профосвіти.

Реальна школа (Realschule) дає розширену базову освіту для подальшого навчання за фахом. Це найпоширеніший тип німецької середньої школи, по її завершенні учень може вступати в професійні училища.

Гімназія (Gymnasium) видає атестат зрілості, з яким випускники можуть продовжити навчання в університетах або отримати подвійне академічне та професійне свідоцтво. Різнопланова навчальна програма та поєднання навчання в класі та на робочому місці.

Вища освіта здійснюється в рамках Болонської системи, з 3 роками навчання на бакалавріаті (Bachelor) та 2 роки для отримання ступеня магістра (Magistratur).

Для іноземних вступників через академічну різницю в системах освіти обов’язковим є Studienkolleg – спеціалізовані коледжі, які займаються підготовкою перед вступом в німецькі ВНЗ після старшої школи. На даний момент в Німеччині налічується близько 40 таких коледжів – кожен з них має свої особливості, проте головна вимога для безкоштовного навчання – знання німецької мови на рівня B2.

Відеопрезентації університетів Європи​ та світу

Не забудьте завітати на наш YouTube-канал @eduabroadfair, де вже зібрані записи презентацій попередніх років. Там ви зможете знайти безліч корисної інформації: від детальних інструкцій про процес вступу до натхненних історій успіху студентів. Нехай ваш шлях до омріяного навчального закладу буде впевненим і захопливим!

Переглянути презентації

Десятки презентацій із відповідями на питання абітурієнтів вже на YouTube!

Не тримай питання в голові – пишіть в чат-бот і звільняйте місце для нових ідей!

Є ідея чи питання? Наш E-Mail вже чекає на Ваше повідомлення!

Зазвичай студенти штудієнколегу на момент навчання у ньому вважаються студентами закладу вищої освіти, розташованому в даному місті. Навчання є зазвичай безкоштовним – однак слід платити внесок для діяльності відділу студентської допомоги відповідного ВНЗ.

У Німеччині налічується близько 40 SK (державні та приватні) і всі вони дозволяють закрити академ. різницю в системах освіти та отримати право вступу до німецького ВНЗ.

Фахова підготовка займає два семестри, та відрізняється за спеціальністю студента: G — гуманітарні науки, W — економічні, T — технічні, M — медичні, S — філологічні.

На всіх курсах німецька мова є обов’язковим предметом і мовою викладання фахових дисциплін – тому знання німецької мови на рівні B2—C1 є обов’язковим.

Після закінчення SK випускники складають підсумкові іспити та отримують диплом загального зразка.

Таким чином, з дипломом будь-якого SK можна вступати до будь-якого університету Німеччини.

При виборі SK важливо враховувати «неформальний» момент – незважаючи на те, що, формально, диплом будь-якого SK визнається на всій території Німеччини – приймальні комісії все ж таки більш схильні до випускників «своїх» штудієнколег.

Тому рекомендуємо перед вступом твердо визначитися з бажаним закладом вищої освіти, та намагатися вступити до SK при закладі, або хоча б на тій же федеральній землі.

ТОП-5 Studienkolleg:

Studienkolleg Frankfurt am Main (T/W/M/G науки, семестровий внесок – 376 €)
Studienkolleg Hamburg (T/W/M/G науки, семестровий внесок – 335 €)
Studienkolleg TU Berlin (T/W науки, семестровий внесок – 322 €)
Studienkolleg Heidelberg (T/W/M/G/S науки, семестровий внесок – 171 €)
Studienkolleg München (T/W/M/G науки, семестровий внесок – 147 €)

Десятки презентацій із відповідями на питання абітурієнтів вже на YouTube!

Не тримай питання в голові – пишіть в чат-бот і звільняйте місце для нових ідей!

Є ідея чи питання? Наш E-Mail вже чекає на Ваше повідомлення!

Відеопрезентації університетів Європи​ та світу

Не забудьте завітати на наш YouTube-канал @eduabroadfair, де вже зібрані записи презентацій попередніх років. Там ви зможете знайти безліч корисної інформації: від детальних інструкцій про процес вступу до натхненних історій успіху студентів. Нехай ваш шлях до омріяного навчального закладу буде впевненим і захопливим!

Переглянути презентації

Десятки презентацій із відповідями на питання абітурієнтів вже на YouTube!

Не тримай питання в голові – пишіть в чат-бот і звільняйте місце для нових ідей!

Є ідея чи питання? Наш E-Mail вже чекає на Ваше повідомлення!

Мабуть, ви чули про ISIC – сьогодні розповімо, що ж це таке, та які переваги надає!

Формат міжнародного посвідчення студента почав активно обговорюватися у другій половині ХХ століття як одного зі способів покращити міжнаціональну комунікацію та співпрацю в світі, реалізовуючи глобальний принцип наддержавних об’єднань та спілок.

Під керівництвом однієї з таких студентських організацій було створено Міжнародну студентську конференцію (International Students Conference) у місті Кодані в Чехії, майже сімдесят років тому. На цій конференції й було затверджено рішення щодо створення міжнародного посвідчення студента.

У 2023 році документ ISIC (International Student Identity Card) можна отримати та використовувати у більш ніж 133 країнах світу!

Існує декілька основних видів цього посвідчення:
ISIC – єдине посвідчення статусу учня з 12 років та студентства.
ITIK – посвідчення статусу викладача.
IYTC – посвідчення для молодих людей у віці до 30 років.

Ціна оформлення картки складає від 15 до 30 євро (в залежності від країни та курсу національної валюти).

Головна перевага ISICу – знижки на різноманітні послуги в країнах, які визнають цей документ.

Для прикладу, навчаючись у Словаччині, власник міжнародного посвідчення студента може отримати:

Кінотеатри – знижку від 0.5 до 2 євро з кожного квитка;
Музеї, костели та театри – знижку 50% від вартості квитка;
Язикові школи – знижку 10%;
Автошколи – 5-6% знижки на повний курс;
Онлайн та офлайн магазини різноманітних товарів – від 5 до 20% знижки;
Знижки в закладах харчування від 5 до 20% (в тому числі MacDonald’s, Burger King, SUBWAY)
Знижки на транспорт, тарифні пакети мобільних операторів, готелі до 50% повної ціни.

Оформити ISIC можна в будь-якій з 133 країн, які його визнають – в тому числі і в Україні. До того ж, останній час оформити можна не лише фізичну картку, а й електронну версію посвідчення.

Тож – не марнуйте такої чудової нагоди!

Оформивши цю картку один раз, більшість знижок буде діяти до настання віку 26 років.
Детальніше: https://www.isic.org/

Станом на кінець червня 2023 року, в школах Німеччини навчається 213 362 дітей, що на десять тисяч більше, ніж рік тому (у грудні 2022 кількість становила 202 тисячі).

Загалом, українці складають близько 2% серед усіх школярів на території ФРН. 

Більшість учнів з України прийняли землі Північний Рейн-Вестфалія (40 969), Баден-Вюртемберг (32 028) та Баварія (30 618).

До початку широкомасштабного вторгнення, кожен десятий випускник школи України щороку вступав до ВНЗ за кордоном, а за останні півтора роки ця частка значно зросла.

По традиції, найбільш популярними країнами для отримання диплому є наші сусіди – Польща, Чехія, Словаччина, а також Німеччина.

Для багатьох наріжною перевагою навчання в цих країнах є можливість доступної безкоштовної освіти в державних закладах. Єдина умова – навчання національною мовою країни та, в залежності від університету, успішне складання вступних іспитів.

Це стосується Чеської Республіки та Словаччини, а от для безоплатного навчання в Польщі сьогодні треба не тільки здати сертифікаційний тест на знання мови рівня С1, а й мати карту поляка або сталого проживання.

Хоча, варто зазначити, з 2022 року деякі польські університети впровадили безкоштовне навчання для біженців на основі документу про тимчасовий прихисток, а в Кракові навіть ввели програму українською мовою, де готують спеціалістів для подальшої відбудови країни.

Німеччина ж тільки нарощує популярність серед українців завдяки можливості навчатися в деяких землях (зокрема, в Баварії) безкоштовно англійською мовою, пропонуючи вивчати німецьку мову вже в процесі навчання.

Перспектива навчання за кордоном для українців сьогодні стала чи не найдоступнішої за весь час – і виставка «Освіта за кордоном» допомагає тримати актуальну інформацію щодо них!

В липні в Німеччині дещо змінилися умови і можливості виплат Bürgergeld – фінансової підтримки для тих, хто має дохід менший за прожитковий мінімум і не має роботи.

Розмір допомоги на особу складає від 318 до 502 євро на місяць.

ЇЇ можуть отримати працездатні особи від 15 до 64 років і члени їхніх родин. Громадяни України, які проживають на території Німеччини із тимчасовим захистом, також можуть отримати Bürgergeld.

Що важливо, учні та студенти мають право отримувати Bürgergeld та отримувати інший дохід в повній сумі, якщо він не перевищує 520 євро на місяць. Це поширюється на професійне навчання, добровільну федеральну службу, соціальний рік або перехід між середньою та вищою освітою.

Обов’язкові умови для отримання Bürgergeld:
стале проживання за вказаною адресою
відвідування центру зайнятості після отримання відповідного запрошення
правдива звітність щодо майна, статків та доходу

Передбачається, що людина, яка отримує Bürgergeld — знаходиться у пошуку роботи. Тож, якщо особа, яка отримує фінансову підтримку відмовляється від запропонованої роботи, що відповідає її професії або кваліфікації – вона може втратити частину виплачуваних коштів.

Під час оформлення документів та договору, за запитом можна отримати допомогу перекладача.

Докладніше про умови отримання грошової допомоги, список необхідних документів тощо читайте за посиланням
https://ukrainianingermany.de/uk/burgergelds-public-payments-in-germany-uk/

Ми не часто бачимо в наших стрічках новин про допомогу українцям поза європейським континентом, особливо в країнах Азії, тому сьогодні хочемо поділитися з вами фактами, про які розповів журналіст Наохіро Йосіда.

З початку повномасштабного вторгнення,багато українців, які цікавляться японською культурою чи мають знайомих в цій країні, шукали прихистку саме тут.

Наприклад, минулого року Університет Мейдзі, один з найпрестижніших університетів Японії, прийняв сімох студентів з України, серед них Дану Боєву та Марію Чемерис, які навчаються англійською мовою заразом із вивченням японістичних студій. Вони наполегливо працюють над навчанням, отримуючи фінансову підтримку на оплату гуртожитку та деякі інші витрати.

«Це чудовий шанс для мене отримати освіту, яку я зараз не можу здобути в Україні через нинішню ситуацію», – каже Марія.

За даними профільного міністерства Японії, станом на 23 серпня 2023 року, 82 державні, громадські та приватні школи прийняли загалом 371 учня з України, однак близько 70 відсотків цих учнів не мають надії закінчити школу через різні причини – однією з головних таких є брак коштів, адже Японія досить дорога країна для проживання іноземців, яка, до того ж, має достатньо високий вхідний мовний бар’єр.

У іншому закладі, Міжнародному Християнському Університеті (ICU), п’ятеро українських студентів склали вступні іспити, і зараз зараховані до програм бакалаврату та магістратури.

Незважаючи на те, що університет покриває витрати на навчання та проживання в гуртожитку, за оцінками, знадобиться ще приблизно 26 мільйонів ієн (166 000 євро) підтримки, перш ніж вони закінчать навчання. З квітня за допомогою краудфандингу було зібрано близько 10,7 млн ієн допомоги.

«Вони не мають достатньо фінансування, щоб покрити свої витрати, але ми хочемо підтримувати всіх студентів, поки вони не закінчать навчання», — сказав представник ICU.

Підприємства також не стоять осторонь. Провідна японська косметична компанія Shiseido Company пожертвувала Управлінню Верховного комісара ООН у справах біженців майже 200 мільйонів ієн, зібраних в основному серед своїх співробітників (1 млн 271 тисяча євро).

Некомерційна організація Nippon Foundation надає щорічну допомогу на проживання в розмірі 1 мільйона єн на особу українцям-переселенцям, які мають родича або поручителя в Японії (приблизно 530 євро на місяць).

Японська дочірня компанія німецької фірми програмного забезпечення SAP надає допомогу, покриваючи витрати на проїзд та проживання біженців.

Директор-представник організації Pathways Japan, яка підтримує біженців, Норімаса Орії, каже: «Подальше продовження війни в Україні є неминучим, тому ми повинні відповідально підтримувати біженців, поки вони не вивчать японську мову і не зможуть працювати».

Дякуємо нашим японським друзям за допомогу нашим людям!